Організація підвищення мотивації всих учасників НВП

О.П. Бехтер директор Чернігівської ЗОШ-інтернату

 Умови та мотиви підвищення професійної майстерності 

У сучасній системі освіти України  підвищення мотиваційної діяльності педкадрів відіграє значну роль як вагомий фактор підвищення якості освітніх послуг. Ефективне проведення цієї роботи позитивно впливає на зростання якості освіти як в усій країні, так і окремо взятій  школі.

Покращення мотивації в роботі стимулює  професійне самовдосконалення вчителів, оскільки підвищення об’єктивності  оцінки ефективне функціонування системи науково-методичного супроводу атестаційних процесів стимулює педагогічних працівників до професійного зростання. В сьогоднішніх реаліях безперервна освіта педагога в міжатестаційний період виходить за межі суто курсової підготовки. Розвиток професійної компетентності вчителя відбувається безперервно, при цьому значно зростають вимоги до підвищення якості.

Для мотивації професійного самовдосконалення педагогічних працівників необхідно  створення певних умов:

- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням  їхньої кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- визначення найефективніших форм і методів керівництва, які відповідають особливостям роботи навчального закладу та діловим якостям адміністрації;

забезпечення оптимальної організації навчально-виховного процесу;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників навчально-виховного процесу, створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі;

- забезпечення доцільного використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

- вирішення питання поінформованості вчителів про досягнення педагогічної науки, передової педагогічної практики, науково-методичної літератури;

забезпечення вільного часу вчителів;

- справедлива оцінка діяльності педагога під час атестації та в між- атестаційний період.

            Вчені  наголошують, що істотні|суттєві| зміни|зсуви| в розвитку  професійної компетентності можуть відбуватися|походити| в результаті|унаслідок,внаслідок| багаторічної|багатолітньої| системної роботи (як внутрішкільної, так і позашкільної), яка обов’язково включає самоосвітню діяльність педагога, методичний супровід у школі, районі чи місті. 

 Головне завдання|задача| керівництва школи полягає у створенні|створіння| необхідних умов, які мотивували б учителів|учителів| на  розвиток професійної компетентності. Адміністрація повинна бути зацікавленою у знаходженні таких стимулів для педагогів, які б формували  в них стійку внутрішню мотивацію, спрямовану на розвиток  професійної компетентності через атестацію, самоосвітню діяльність, систему шкільної методичної роботи.

   Різновиди  педагогічної мотивації

          В практиці роботи школи використовуються такі різновиди мотивації:

Професійна мотивація:

•  Підвищення категорії, присвоєння педагогічного звання.
• Презентація власного досвіду на шкільному сайті.
• Рекомендації для кар’єрного підвищення.
• Рекомендації щодо призначення на керівні посади закладу.
• Рекомендації на керівні посади районного рівня.

Моральні стимули:

• Відзначення на педагогічних радах, подяки.
• Рекомендації на участь в конкурсах різних рівнів, виставках, семінарах.
• Нагородження дипломами, грамотами різних рівнів.
• Представлення на присвоєння звання «Відмінник освіти України», «Заслужений учитель України».

Матеріальна мотивація:

• Підвищення заробітної платні.
• Диференційовані нарахування премій.
• Пріоритет  при розподілі годин варіативної складової навчального плану.
• Надання інших матеріальних пільг.

Психологічна мотивація:

• Впевненість.
• Повага.
• Соціальна значущість.
• Позитивний психологічно-емоційний настрій - запорука фізичного здоров’я.

Фактори мотивації педагогічних працівників:

• Можливість педагога відчути себе переможцем.   
•  Непередбачувані та нерегулярні заохочення стимулюють краще, ніж очікувані та прогнозовані.
• Визначайте проміжні цілі та заохочуйте їх досягнення.
• Значні нагороди, що рідко кому дістаються, зазвичай викликають заздрість, а невеликі та постійні – задоволення.
• Розумна внутрішня конкуренція  - двигун прогресу педагогічного колективу.

 Стимули  для скеровування професійного самовдосконалення вчителя

Уміле управління розвитком творчості неможливе без стимулювання. Вчитель повинен знати, що його ініціативу і творчість у роботі буде заохочено. Це забезпечує система заходів морального і матеріального заохочення, ярмарок педагогічної творчості, організація творчого змагання, конкурси учнівських робіт, дні і тижні творчості в школі, організація методичних виставок, заснування спеціальних дипломів для творчих педагогів.

Стимули для скеровування професійного самовдосконалення вчителя :

1. Самореалізація у професійному плані як творчої особистості:

1.1. Відкриття власного майстер - класу для вчителів школи або району.

1.2. Підвищення самостійності, можливість працювати за програмою, що цікавить, вибирати клас, встановлювати бажаний і найзручніший графік роботи (розклад).

1.3. Сприяння в отриманні гранту на реалізацію, що цікавить вчителя проекту.

1.4. Сприяння в розробці, затвердженні і розповсюдженні авторської програми.

2.Особистий розвиток, набуття нової інформації

2.1. Направлення на стажування або престижні курси.

2.2. Надання часу на методичну роботу (робота вдома)

2.3. Творча відпустка в канікулярний час.

2.4. Додаткові дні до відпустки.

2.5. Оплата науково-методичної літератури.

2.6. Сприяння в перепідготовці по спеціальності, що цікавить вчителя, керівника школи.

3. Самоствердження, досягнення соціального успіху

3.1 Надання можливості розповсюдження досвіду роботи через  проблемні конференції, педагогічні читання, семінари.

3.2 Організація узагальнення досвіду, сприяння в підготовці власних публікацій  у пресі.

3.3 Залучення до керівництва структурними підрозділами методичної служби школи.

3.4 Призначення на посаду методиста, відповідального за стажування молодих вчителів.

3.5. Рекомендація вчителя для роботи в експертних групах.

4. Потреба бути в колективі

4.1. Входження до складу різних органів, що  вирішують важливі проблеми життя школи.

5. Стабільність, захищеність

5.1. Гарантія захищеності від посягань на професійну честь вчителя  з боку несумлінних вищестоящих керівників, методистів, інспекторів.

5.3. Гарантія наявного статусного положення в колективі.

Причини  зниження   мотиваційного потенціалу  атестації  :

• Недосконалість окремих пунктів Типового положення про атестацію педагогічних працівників, формальність у проведенні атестації.
• Відсутність єдиних об’єктивних критеріїв оцінювання професійної діяльності педагога, недостатня обізнаність учасників атестації із ними.
• Недостатнє матеріальне заохочування при підвищенні кваліфікації педагогів.
• Неякісний науково-методичний супровід у міжатестаційний період.
• Емоційне виснаження, самовигоряння
• Не досконалість законодавства про працю.

Методичний супровід самоосвітньої діяльності

Для підвищення педагогічної майстерності вчителя, підняття рівня його інтелекту, уміння переосмислювати сучасні освітні процеси, допомоги в саморозвитку, самовдосконаленні та самореалізації потрібно систематично, продуктивно і результативно працювати над модернізацією навчально-методичної роботи.  Напрямками роботи адміністрації школи з професійного самовдосконалення педагога є:
- надання педагогам певної інформації та необхідних знань;
- формування і розвиток умов та навичок, необхідних для здійснення
творчої діяльності;

- набуття педагогічного досвіду;

- розвиток якостей особистості.

        Діагностика та анкетування допоможуть  виявити кращі педагогічні можливості кожного педагога і скласти плани  індивідуальної підтримки.

        Ця складна індивідуальна співпраця керівника школи з учителями,  по суті, є планом творчого розвитку педагога. Це постійне пропонування не одного, а двох-трьох варіантів дій у конкретній ситуації: і проблемні міні-завдання, спеціально підготовлені для того чи іншого вчителя, і пропозиції прочитати відповідну книгу, статтю, й питання для обговорення, й рекомендації з розвитку загальної культури. Так створюється довготривалий робочий документ, спрямований на те, щоб навчити вчителя займатися самоосвітою, прищепити йому потребу в постійному самовдосконаленні, бажання і розуміння необхідності займатися творчою діяльністю, досягти вагомих результатів і підвищити кваліфікаційну категорію під час атестації..

      Спрямовуючи зусилля вчителя до творчої діяльності, необхідно зробити так, щоб у нього самого з'явилися "потреби до самовдосконалення, до творення", а надалі - коригувати і допомагати організовувати цей творчий процес. Сам по собі процес методичної підтримки вже стимулює вчителя в роботі. Такими стимулами є:

- об’єктивний контроль та оцінювання роботи;
-вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду;
- об’єктивна атестація;
- публічна похвала і різні премії, подяки, нагороди тощо.

         Практика свідчить, що найефективнішим стимулом для більшості вчителів є хороший результат його особистої праці. Одне із завдань методичної підтримки -  своєчасно помітити і показати успіх учителя, пропагувати його, сприяти розвитку успіху. Але результативність індивідуальних форм роботи значною мірою залежить від самих педагогів, від їх бажання і вміння самостійно вчитися, від внутрішньої мотивації до досягнення високого рівня майстерності.

Література

1.Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України–2002 – №3 –      с. 4-6.

2. Галеева Н. Л. Система компетенций как инструмент управления качеством образования. // Интернет-журнал "Эйдос". - 2007. - 30 сентября. http://www.eidos.ru/journal/2007/0930-7.htm.

3. Данилова Г.С. Педагогічний професіоналізм у контексті акмеології //Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія і практика: Збірник наукових праць.− К.: КМПУ ім.. Б.Д. Грінченка, 2006. − №5.− с.74-80.

4.Крижко В.В., Мамаєва, І.О. Аксіологічний потенціал державного управління освітою.  – К.: Освіта України, 2005. – 224 с.

5. Кремень В.Г. Філософія освіти  ХХІ століття // Педагогіка і психологія.−№1.−2003.− с. 6-16

6. Ильин Е. Л. Мотивация и мотивы — СПб. : Питер, 2000.

7. Леонтьев А. Л. Потребности. Мотиви. Эмоции— М. : МГУ, 1971.

8. Маслоу А. Мотивация и личность — М., 1998.

9. Фролов С. В. Мотивационная сфера педагогов: ориентиры, потребности и способы их удовлетворения // Директор школы. — № 2. — 2004.

10. Шпалінський В. В. Мотивація в управлін­ській діяльності  /

В. В. Шпалін­ський Т. В. Кожухова. — X. : 2002. — 130 с.