ЗАКОН УКРАЇНИ Про забезпечення функціонування української мови як державної Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 вересня 2019 року N 113-IX (зміни, внесені Законом України від 19 вересня 2019 року N 113-IX, набирають чинності з дня початку роботи обласних прокуратур, окружних прокуратур), від 19 вересня 2019 року N 114-IX (який вводиться в дію з 19 квітня 2020 року), Виборчим кодексом України від 19 грудня 2019 року N 396-IX, Законами України від 16 січня 2020 року N 463-IX, від 17 березня 2020 року N 531-IX (зміни, внесені абзацом третім пункту 4 розділу І Закону України від 17 березня 2020 року N 531-IX, діють протягом періоду дії воєнного стану та 30 місяців після його завершення чи скасування, враховуючи зміни, внесені Законом України від 21 квітня 2022 року N 2229-IX, від 12 січня 2023 року N 2869-IX), від 16 грудня 2020 року N 1089-IX, від 21 квітня 2022 року N 2229-IX, від 19 червня 2022 року N 2309-IX (зміни, внесені пунктом 3 розділу І Закону України від 19 червня 2022 року N 2309-IX, набирають чинності з 1 січня 2023 року) від 3 листопада 2022 року N 2722-IX, від 1 грудня 2022 року N 2801-IX, від 13 грудня 2022 року N 2846-IX, від 13 грудня 2022 року N 2849-IX, від 21 березня 2023 року N 2996-IX, від 8 грудня 2023 року N 3504-IX Закон визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року N 1-р/2021) (У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом України від 13 грудня 2022 року N 2849-IX) Верховна Рада України, ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та схваленому Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акті проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, якими було відновлено незалежну національну державність України; керуючись Конституцією України, що визначає українську мову як єдину державну мову в Україні та покладає на державу обов'язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; діючи відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року N 10-рп/99, яким встановлено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом; зважаючи на Концепцію державної мовної політики, затверджену Указом Президента України від 15 лютого 2010 року N 161/2010, яка визначає стратегічні пріоритети в подоланні спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору та відповідно до якої повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України; усвідомлюючи, що українська мова є визначальним чинником і головною ознакою ідентичності української нації, яка історично сформувалася і протягом багатьох століть безперервно проживає на власній етнічній території, становить переважну більшість населення країни і дала офіційну назву державі, а також є базовим системотвірним складником української громадянської нації; прагнучи до посилення державотворчих і консолідаційних функцій української мови, підвищення її ролі в забезпеченні територіальної цілісності та національної безпеки України; маючи на меті створення належних умов для забезпечення і захисту мовних прав і потреб українців; а також беручи до уваги Висновок Європейської комісії за демократію через право, відповідно до якого за особливих умов, що склалися в Україні, збалансована політика у мовній сфері вимагає належних гарантій для збереження державної мови як інструмента єднання суспільства, та Рекомендацію Європейської комісії за демократію через право українському законодавчому органу віднайти істотно прийнятніші способи підтвердження верховенства української мови як єдиної державної мови та вжити додаткових заходів для зміцнення її ролі в українському суспільстві, ухвалює цей Закон.